- бувати
- -а́ю, -а́єш, недок.1) Існувати, бути (з відтінком багатократності).••
Бува́й [здоро́в] ; Бува́й [здоро́ва] — усталена формула прощання з однією особою.
Бува́йте [здоро́ві] — прощання з кількома особами або з однією в разі звертання до неї на "ви".
Як [ні́би] не бува́ло — зник (зникла і т. ін.) без сліду.
2) Відбуватися (не раз); траплятися.3) Іноді приходити, приїжджати куди-небудь, відвідувати кого-, що-небудь.4) Тимчасово перебувати де-небудь.5) Уживається у знач. зв'язки в складеному присудку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.